Костя помилився. Ще в понеділок казав, що ми довго тепер не побачимось, дуже довго... І я була трохи рада цьому. А сьогодні іду по університету і бачу його. Привіт-привіт. Ну і добре. Вже зовсім його ігнорую. Якось воно мине, мабуть.
Ще й Сато бачила. Що вони, ідіоти, парами ходять.... Набридло мені це. Миготять і влаштовують якісь припадки спогадів.
Як мені хочется вже кінець цього дурнуватого року.
Після важкого тижня тестів/семінарів/модулів я б убила когось... Стільки негативу, аж гидко. Хочу трохи відпочити.
Мабуть, вихідні проведу з батьком на дачі.

...Іноді хочеться стати зовсім маленькою і оселитися на підвіконні. Дивитися крізь брудні скельця...